«Побачив на вулиці в Ризі хлопців. Молодшокласників. На рюкзачках — українські стрічечки. А розмовляють російською мовою. Іду позаду і думаю — адже ці хлопчаки через кілька років можуть просто забути українську. І я зрозумів — потрібно щось робити», — каже Артем Чуйко, філолог-україніст із Харківської області. Він хоче, щоб маленьким українцям не тільки в Латвії, а й скрізь у Європі їхні мами читали казки українською — і заснував у Ризі першу в Балтії українську книжкову крамницю.
До війни Артем, філолог за освітою, працював викладачем української мови та літератури в технологічному ліцеї в невеликому селищі Буди в Харківській області. Вчителем, каже, суворим не був: з дітьми намагався домовитися і зацікавити, так реалізуючи своє покликання — зберігати рідну мову.
Взагалі Артема можна сміливо віднести до рідкісної категорії людей, здатних змінювати свідомість інших людей і так впливати на події.
Якось ще 2022 року в Ризі він побачив зграйку учнів молодших класів. На їхніх шкільних рюкзачках були жовто-сині стрічечки, проте між собою говорили діти російською.
«Іду позаду і думаю — адже ці хлопчаки через кілька років можуть просто забути українську.
І я зрозумів — потрібно щось робити», — згадує Артем.
Так в Артема виникла ідея Української книгарні. Головне — він хотів, щоб і малюки, і старші діти могли слухати українські казки: «Це ж мова. Її потрібно чути і нею говорити!» Він вважає, у цьому хороший фундамент для збереження рідної мови в маленьких українців на чужині. Звісно, за умови того, що дитина й надалі чутиме, а краще — вивчатиме українську.
Сказано — зроблено. Артем зареєструвався і замовив в Україні першу партію книжок — переважно дитячих. Однак спілкування з покупцями показало: дорослі теж хочуть читати. Ба більше, українська книжка виявилася цікавою не лише українцям, а й місцевим: «Тут, у Латвії, добре знають, наприклад, книжки Оксани Забужко та Сергія Жадана. Коли ми почали виставляти для продажу свої книжки на Агенскалнському ринку, місцеві приходили саме за цими авторами. А одного разу до нас прийшла Мара Полякова, яка вже переклала латиською багато книжок з української, зокрема якраз Забужко і Жадана».
Це фрагмент статті. Повну версію читайте за посиланням