Техніки швидкочитання
Коли я навчався на філологічному факультеті, ми читали багато. Нам щомісяця з кожного предмету, чи української сучасної літератури, чи світової літератури, чи російської літератури (так-так, ми вчили окремо російську літературу якби крінжово це не звучало зараз) задавали не менше 30 книг. Як ви думаєте ми їх читали? Ніяк. Це було неможливо. Принаймні для мене. Тож я намагався хоча би знати про що книга, щоб якось складати заліки.
Проте, був у мене один товариш, з паралельної групи, він зараз кандидат наук, до речі, який читав навіть більше ніж нам задавали. Я з заздрістю дивився на нього та стоси книг, які він тримав біля себе на парті. Після першої пари він, зазвичай, біг здавати їх до бібліотеки і брав нову партію, знову ж таки, мені на подив ( і на заздрість).
З того часу я почав цікавитися техніками швидкого читання. Ще зі школи я чув від батьків, що можна читати книги "по косій". Однак, як це робити точно, ніхто не пояснював. І скільки я не намагався читати "Собор" Гончара "по косій", нічого з того не виходило. Уже в університеті я прочитав декілька книг зі швидкочитання. У них детально описувалося як влаштоване наше око, як рухаються зіниці, що таке периферичний зір, купа різних статистичних даних та досліджень...Одним словом, нудно.
Все ж, щось-таки я з них корисного дізнався.
Три важливих складових: увага, пам'ять, уява
Учені підрахували, що середньостатистична людина (ми, звичайно, себе вважаємо трохи вище), здатна за один раз запам'ятати від 5 до 9 об'ємів інформації, у нашому випадку це слова. Якщо ви відкриєте будь-яку книгу стандартного розміру і порахуєте кількість слів у рядку, то їх приблизно буде до 9. Випадковість? І так, і ні. Люди давно помітили цю закономірність, тому і розміри книг намагалися підлаштувати для зручності нашого зору.
Зараз вже мало хто читає газети. Можливо, ви навіть ніколи не тримали їх в руках. У газетах текст поділений на вузькі колонки. У рядку колонки вміщувалося 3-4 слова. Це якраз найменша кількість слів, яку більшість людей здатні осягнути за один раз. Тобто, в газетах, які призначені для швидкого ознайомлення з інформацією, навмисне текст подавався такими стислими порціями.
Це спостереження наштовхує на думку, що перший секрет у тому, щоб уміти бачити одразу декілька слів.
Тренуємо периферійний зір
Пррр! Заждіть! Як це декілька слів? Розберемося. Згадайте, як ви вчилися читати в школі. Хіба ми вміли одразу прочитати хоча би ціле слово? Ні! Для цього ми вивчили літери, потім поєднували їх в склади, потім тільки зі складів виходили слова. Однак, більшість, так і залишилася на рівні читання "по словам". У школі не вчать як перейти на інший рівень. Як ви здогадалися, наступним кроком буде опанування техніки читати словосполученнями. І тут нам на допомогу прийде наша здатність бачити збоку.
Ця набута протягом мільйонів років в процесі еволюції властивість людського ока була покликана захищати нас від хижаків, які могли вискочити з-за будь-якого куща. Зараз бічний зір, або периферійний, стає нам у на годі при читанні. Для тренування такого типу зору ви можете просто сидячи в кімнаті обрати об'єкт перед собою і, не зводячи з нього очей, намагатися побачити що знаходиться навколо.
Також, для таких вправ німецький вчений і психотерапевт Вольтер Шульте ще 100 років тому розробив спеціальні таблиці названі на його честь. Суть методу полягає в тому, що в сітці 5 на 5 клітинок вписані числа. Ви концентруєте увагу на центральній клітинці і не відриваючи погляду, намагаєтеся відшукати всі інші числа по порядку. Це тренування покращить здатність не тільки бачити одразу декілька слів, в загалом будь-які символи.
Політ ластівки
Отже, ми навчилися бачити 3-4 слова. Що далі? Звичайно нам треба більше. Тепер наша мета - цілий рядок. Справа за технікою руху очима. Спробуйте уявити, як рухається ваш погляд, коли ви читаєте? Так, скоріше за все ваш погляд прямує лінією вздовж слів. Для швидкого читання рухи очей мають нагадувати політ ластівки згори вниз (фото). Погляд має летіти над словами, тільки торкаючись час від часу найважливіших слів. Намагайтеся робити це спочатку дуже повільно і плавно. Швидкість прийде з часом.
В автомобілі на швидкості 120 км за годину
Коли ми читаємо, ми часто зупиняємося, перечитуємо одне й те ж слово, повертаємося, вимовляємо слова про себе і навіть артикулюємо, злегка рухаючи губами. Це все шкідливі звички для швидкого читання, яких треба позбутися. Від ненавмисної артикуляції може допомогти будь-що, що займе ваш рот під час читання (жуйка, яблуко). Щодо повернень. Якщо ви турбуєтеся що, не зрозуміли чогось і тому повертаєтеся, просто продовжуйте читати. Все що не зрозуміло, стане ясно потім з контексту.
Уявіть, що ви за кермом автомобіля їдете на швидкості більше 100 км за годину. Якщо ви пропустите знак, ви не зможете різко повернутися. Оскільки ми вже на швидкісному автобані, нам потрібні всі наші здібності. Ми навчилися концентруватися і бачити декілька слів разом. Ми позбулися звичок повертатися і артикулювати. Залишилося останнє. Уява. Література на відміну від усіх інших способів передачі дійсності (кіно, живопису, музики) спонукає наш мозок працювати найбільше.
Читай як Нео
Читання це надскладний процес, який активує 17 ділянок нашого мозку. Отже, коли ми читаємо швидко, ми ніби їдемо в авто. Тому образи в книзі постають ніби у фільмі для нас. Пам'ятаєте як у фільмі "Матриця" Нео спочатку бачив тільки зелені символи, що мерехтіли на екрані, а потім в цих символах він став бачити образи.
Так і з читанням. Коли ми навчимося не помічати та не зупинятися на окремих словах, ми будемо читати образами. Тоді читання справді буде нагадувати вам перегляд захопливого фільму і більше ніколи не здаватиметься вам нудним. І звичайно, чим більше ви читаєте, тим швидше ви опануєте ці навички. В Українській книгарні ми маємо величезний асортимент найцікавіших книг, які можна придбати за вигідними цінами. Серед доступних зараз книг зі швидкого читання пропонуємо посібник для дітей "Основи швидкочитання" Василя Федієнка.
Читайте з задоволенням!